І навздогін моєму різдвяному ангелу ще один))
Як і кожна історія, ця має пролог)
Чи треба вам казати, як я люблю людей, які щиро захоплюються чимось і досягають в якійсь сфері справжніх висот. Вже кілька років я спостерігаю за руками, які вміють звичайну пасту (макаронні вироби) перетворювати на витвори мистецтва. Думка спробувати й самій народилася давно, адже здається, це так просто! Взяв макаронину і вермішелинку і зліпив докупи)) Нарешті моє бажання переважило лінь і в пошуках новорічного настрою захотілося створити маленьку іграшку на ялинку. В мережі ж купа ідей!)))
Оооо, я вам скажу! Думаю, другого разу не буде))) Але як би там не було, янголятко народилося і я, звісно, показала подрузі, а вона наспівала мені дифірамбів
І усе це вкупі і дає той святковий настрій, якого я так чекала))
*а якщо захочете побачити справжнє диво і не вірити власним очам, то погортайте світлини тут:
Комментариев нет:
Отправить комментарий